Під мікроскопом: Гран Прі США

Під мікроскопом: Гран Прі США

© Getty Images

Коли виникає необхідність поєднати спорт з шоу, то американці як ніхто інший знають як це зробити найкраще. В Остіні ми добре побачили наскільки вдало можна поєднати перегони з шоу. Майкл Баффер, який представляє пілотів і перед прогрівочним колом закликає усіх готуватися до бійки, а пілотів заводити мотори – це звичайно не могло не сподобатися глядачам як на трибунах, так і перед екранами. Водночас варто застерегти від того, що повторювати це на інших етапах не варто – швидко приїсться.

Льюіс Хемілтон, вигравши тут п’яту гонку, назвав трасу своєю улюбленою. Воно й не дивно, адже з часу появи етапу в Остіні британець лише одного разу не стояв на верхній сходинці подіуму, але восени 2013-го Феттель на Ред Булл був просто нестримним. Льюісу залишився лише один крок до титулу – варто фінішувати хоча б п’ятим і справу зроблено. З огляду на те, що наступна в календарі траса добре підходить Мерседес, то слід очікувати британця як мінімум на подіумі.

А що Феттель – німець програв чемпіонат в Азії, хоча я абсолютно впевнений, що це сталося саме в Сінгапурі після якого все для Феррарі пішло шкереберть. От і в Техасі все починалося добре – кваліфікувався на першому ряді, виграв у Хемілтона стартовий спринт і очолив гонку, але на цьому все. Чому ж Себастьян не зміг нічого зробити? Насамперед справа у шинах: Льюіс зумів знайти правильний підхід до роботи з ґумою, а німець – ні. Зрештою британець виявився одним з двох гонщиків топ-команд, хто всю дистанцію проїхав на двох комплектах. В часи своєї роботи в Мерседес Льюіс набагато краще став працювати з шинами, і це беззаперечний факт. Інша справа, що йому певною мірою пощастило – в неділю температура асфальту знаходилася в тому діапазоні, в якому примхливе шасі Срібних стріл, працювало ефективно. Якби було на 3-4 градуси більше, то з проблемами деградації шин зіткнувся б і Хемілтон, але погода була прихильною до людини, яка практично монополізувала перемоги на техаській трасі.

Безперечно найбільш обговорюваним по завершенні гонки став епізод, що стався на останньому колі коли Ферстаппен обігнав Райкконена в боротьбі за третю позицію, але був покараний стюардами і на подіум піднявся фін. Реакція Макса та Йоса Ферстаппенів була дуже емоційною: пілот Ред Булл таке рішення назвав «дурнуватим і небезпечним для спорту», а його батько витягнув з нафталіну старий жарт про те, що FIA – це Міжнародна підтримка Феррарі (Ferrari International Assistance), і закликав Чарлі Уайтінга подати у відставку. З більш м’якими формулюваннями, але з таким самим змістом на підтримку гонщика висловився і Крістіан Хорнер, що зовсім не дивно. От тільки відео з онборд камери, встановленої на Ред Булл, промовисто свідчить, що в момент обгону Макс усіма чотирма колесами виїхав за межі траси. В цьому випадку хіба можуть бути якісь претензії до Уайтінга або стюардів – чи може в спортивному регламенті відбулися зміни й обганяти можна будь-де і будь-як? Цілком очевидно, що Ферстаппен правила порушив, але на його біду це сталося в запалі боротьби і на останньому секторі фінального кола. В іншому випадку Ред Булл мала б час попросити свого гонщика позицію Кімі повернути і спробувати його обігнати ще раз, але в даному випадку це було неможливо, бо гонка завершилася.

Непослідовність – це, мабуть, найперше слово, яке спадає на думку вболівальникам і не тільки, коли мова заходить про FIA та її представників. В Остіні протягом усього уїк-енду можна було спостерігати картину того, як пілоти виїжджали за межі траси в різних віражах, особливо у 19-му, проте нікого з них за це не карали і навіть не попереджали про неприпустимість такого пілотажу. Водночас слід розуміти, що ситуація не настільки однозначна, як може здаватися на перший погляд. По-перше, всі випадки не можна узагальнювати, а варто розглядати кожен окремо, і відповідальність порушників мусить бути персональною. По-друге, всі команди переслідують насамперед власні інтереси, а тому звертають увагу на порушення інших, якщо хочуть перемкнути увагу. По-третє, якщо гонщик не використовує будь-яких шансів для обгону або покращення часу на колі, то він ніколи не досягне успіхів. Зрештою, FIA та стюарди мають іти в ногу з часом та вимогами вболівальників і бути більш відкритими й оперативно роз’яснювати свої рішення, а не робити їх після занадто бурхливих реакцій тих, хто з ними не згоден. Ледве не забув – бути нарешті послідовними, хоча в Парижі такого слова, схоже, просто не знають.

Повертаючись до обгону Райкконена Ферстаппеном, варто просто уважно подивитися на те, які позиції на трасі займали гонщики під час боротьби. Кімі захищався, але при цьому залишив достатньо місця для Ред Булл, аби Макс залишався трасі або принаймні виїхав за її межі правою частиною, чого було б достатньо для легітимізації свого обгону. Зрештою Міка Сало, який був одним зі стюардів на Гран Прі лаконічно резюмував усю ситуацію щодо обгону і покарання: «Макс здійснив обгін виключно тому, що на тій ділянці виїхав за межі траси». Думаю, що на цьому дискусію можна згортати, бо якщо дозволяти гонщикам порушувати існуючі правила, то тоді Liberty Media може закривати Формулу 1.

Гонка порадувала тих із нас, кому подобається дивитися не тільки за боротьбою на трасі, а й змаганнями командних стратегів. І тут дякувати треба Ред Булл, яка своїм рішенням перевести Ферстаппена на план Б спонукала реагувати Феррарі з Мерседес. І тут ми ще раз побачили різницю між напарниками та важливість якісно готуватися до гонки під час другої практики. Боттас нічого не зміг протиставити не тільки Себу з Максом, коли вони його наздогнали, але й Райкконену, який своєю наполегливістю таки досягнув мети й вийшов вперед у боротьбі зі співвітчизником. Валттері взагалі досить блідо проводить осінню частину сезону і нам залишається тільки здогадуватися чому так відбувається. Зрештою саме через такі результати і гоночний темп Мерседес уже не вперше тактично використовує фіна в якості рухомого бар’єру, покликаного захистити Льюіса. Ніяк інакше не можна пояснити той факт, що коли перед Срібними стрілами було відкрито вікно для другого піт-стопу вони ним не скористалися, а коли Валттері обігнали Феттель і Ферстаппен, то його одразу ж покликали в бокси за новими шинами, хоча до фінішу гонки залишалося лише 4 кола.

Якщо відкинути відсутність інтриги у боротьбі за перемогу після обгону Феттеля Хемілтоном, то в цілому варто зазначити, що в гонці відбувалося чимало напрочуд цікавого, а героїв другого плану вистачило б на кілька гонок. Насамперед, варто відзначити Сайнса, який в дебютній гонці за Рено одразу приїхав в десятці, а набрані ним очки дозволили команді випередити Хаас в Кубку конструкторів. Результат Карлоса дав зрозуміти наскільки слабким на тлі іспанця пілотом виявився Палмер. Джоліон працював на передсезонних тестах і провів 16 етапів на яких заробив лише 8 очок (та й ті в одній гонці). Так, в чотирьох гонках англієць зійшов через технічні проблеми, але один результативний фініш на 12 гонок – це занадто мало. Тим паче, що на ті випадки, коли Джоліону не щастило й він фінішував за крок-два від топ-10 наразі вже ніхто не зважає. Сайнс дав результат одразу, довівши тим самим, що наразі саме Рено найбільше виграла від розлучення Макларен з Хондою. А якщо хтось вважає, що пересісти з однієї машини в іншу – це так легко і просто й не потребує особливих зусиль, сильно помиляється.

Естебан Окон провів ще одну дуже сильну гонку, особливо зважаючи на проблеми зі здоров’ям. На жаль для вболівальників, команда знову не дозволила своїм пілотам поборотися за позицію, що в підсумку коштувало Пересу місця, програного Сайнсу. І тут варто звернути увагу саме на те, що «рожеві» явно помилилися – Карлос досить швидко наздоганяв дует Форс Індії і на той момент Чеко виглядав швидшим за напарника, тож тепер можна стверджувати, що команда помилилася. Помилилася команда, проте не Окон – француз не дав шансів Карлосу на початку їх протистояння, а ближче до кінця гонки пілотам просто довелося економити пальне.

Звісно ж окремої уваги заслуговує Торо Россо. Команда з Фаенци стараннями Хельмута Марко влаштувала справжнісінький стрес-тест для своїх пілотів. Сайнса відпустили в Рено, а Гаслі поїхав на фінальний етап японської Супер Формули, сподіваючись перемогти в чемпіонаті, проте через тайфун, що наближався до Сузуки всі сесії скасували і П’єр залишився ні з чим. Квят, повернувшись за кермо, в цілому виступив непогано – росіянин втретє за сезон фінішував в заліковій зоні, але цього виявилося замало, бо вже в Мехіко на його місце повернеться Гаслі. Француз в принципі наразі знаходиться в найкращій ситуації – він практично на 99% матиме місце в команді на 2018-й рік. На друге вибір насправді не такий уже й великий: Квят, Гелаель і… Хартлі. Оцінювати результат новозеландця лише за одним етапом неправильно, тим паче, що Брендон (успішний нині пілот чемпіонату на витривалість) п’ять років не виступав на машинах з відкритими колесами. 27-річний пілот свою роботу виконав добре: розраховувати від нього потрапляння в топ-10 було б занадто наївно, але він спокійно та впевнено провів весь уїк-енд без зривів. В його випадку це дуже важливо, настільки, що в Мексиці залишається саме він. Зрештою, коли ніхто з пілотів не знає напевно де він буде наступного гоночного уїк-енду і в якому статусі, то це перетворюється додатково і на тест з психологічної стійкості, який пройдуть не всі. 

В’ячеслав КОБРЖИЦЬКИЙ  

Источник

Тэги:  

Оставить сообщение